Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У цій роботі досліджується взаємозв'язок між мовою, мотивацією та самозарадністю, з акцентом на лінгвістичних характеристиках висловлювань, пов'язаних із концептом стійкості в освітньому контексті. Визнаючи мову як першорядний інструмент формування мотивації у студентів, дослідження використовує опитувальний підхід для вивчення мовленнєвих конструкцій, які визначають стійкість. Шляхом статистичного та контент-аналізу відповідей на опитування від академічних підгруп різного рівня та спеціалізації, дослідження визначає ключові мовленнєві моделі, пов'язані з мотивацією, і досліджує відповідну лінгвістичну варіативність. Мета роботи полягає в покращенні розуміння того, як мова сприяє концептуалізації стійкості, що надає практичні висновки як для лінгвістичних, так і для педагогічних досліджень. Основою дослідження стало вивчення літератури, присвяченої зв'язку між мовленням та мотивацією, впливом мотиваційних мовленнєвих моделей на результати навчання, роллю мовлення в розвитку стійкості, визначенням поняття стійкості в контексті особистісного розвитку та навчання, а також дослідженню її значущості в академічному середовищі. Предметне дослідження слугує інструментом для лінгвістичної інтерпретації результатів опитування, спрямованого на визначення концепту стійкості. Дослідження виявляє мовленнєві одиниці, пов'язані з факторами, що впливають на стійкість, – як внутрішні (такі як ментальність та саморозмова), так і зовнішні (включаючи елементи підтримки оточення). Робота синтезує ключові лінгвістичні висновки, отримані з аналізу мовленнєвих конструкцій, пов'язаних з мотивацією, задля покращення практик викладання, наголошуючи на їх практичному застосуванні в роботі з учасниками навчального процесу. Цей комплексний аналіз сприяє розвитку подальших психолінгвістичних досліджень і збагачує наше розуміння концепту стійкості.
Посилання
Almedom, A. M., O’Byrne, D., & Jerneck, A. (2015). Principles of epistemological accountability with methodological implications for measuring, assessing, and profiling human resilience. Ecology and Society, 20(3). URL: http://www.jstor.org/stable/26270256
Buzzanell, P. M. (2010). Resilience: talking, resisting, and imagining new normalities into being. Journal of Communication, 60(1), pp. 1–14. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2009.01469.x
Cameron, C. A., Ungar, M., & Liebenberg, L. (2007). Cultural Understandings of resilience: roots for wings in the development of effective resources for resilience. Child and Adolescent Psychiatric Clinics of North America, 16(2), pp. 285–301. https://doi.org/10.1016/j.chc.2006.11.001
Fedoriv Ya. R., Finogina T. S., Pirozhenko I. D., Shuhai A. Yu. (2023a). The Rhetoric Of Resilience in Ukrainian Academia. Science and innovation of modern world. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom, 2023, pp. 272–281. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/SCIENCE-AND-INNOVATION-OF-MODERN-WORLD-18-20.05.23.pdf
Fedoriv Ya. R., Pirozhenko I. D., Solomashenko N. V., Zhukorska L. P., Fedoriv M .L. (2023b). Strategies And Practices For Enhancing Learner Motivation in Times Of War: Ukraine Case Study. Science and technology: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. 2023. pp. 207–216. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/SCIENCE-AND-TECHNOLOGY-PROBLEMS-PROSPECTS-AND-INNOVATIONS-11-13.05.23.pdf
Fedoriv, Ya., Shuhai, A., & Pirozhenko, I. (2023c). Decoding resilience: a linguistic exploration of motivational constructs in survey responses. Програма VI Міжнародної науково-практичної онлайн конференції "Філологічні й педагогічні студії у вітчизняній та зарубіжній науці ХХІ сторіччя". 22 листопада 2023 року. URL: https://www.ppstudies.kyiv.ua/index.php/journal/about
Fedoriv, Ya. R. & Zhukorska, L. P. (2003). Empirical foundations of defining notions: a survey-based methodology. Програма VI Міжнародної науково-практичної онлайн конференції "Філологічні й педагогічні студії у вітчизняній та зарубіжній науці ХХІ сторіччя". 22 листопада 2023 року, URL: https://www.ppstudies.kyiv.ua/index.php/journal/about
González-Méndez, R., Yagual, S. N., & Hernández, H. (2020). Attentional bias towards resilience-related words is related to post-traumatic growth and personality traits. Personality and Individual Differences, 155, 109715. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.109715
Leipold, B., & Greve, W. (2009). Resilience. European Psychologist, 14(1), pp. 40–50. https://doi.org/10.1027/1016-9040.14.1.40
McGonigal, K. (2013). How to make stress your friend [Video]. TED Talks. URL: https://www.ted.com/talks/kelly_mcgonigal_how_to_make_stress_your_friend
Mayfield, J. (2009), Motivating language: a meaningful guide for leader communication", Development and Learning in Organizations, Vol. 23. No. 1, pp. 9–11. https://doi.org/10.1108/14777280910924054
Rocha, J., Lanyon, C., & Peterson, G. D. (2022). Upscaling the resilience assessment through comparative analysis. Global Environmental Change, 72, 102419. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2021.102419
Skinner, E. A., Graham, J. P., Brule, H. A., Rickert, N. P., & Kindermann, T. A. (2020). “I get knocked down but I get up again”: Integrative frameworks for studying the development of motivational resilience in school. International Journal of Behavioral Development, 44(4), pp. 290–300. https://doi.org/10.1177/0165025420924122
Soenke, M., O’Connor, M. F., & Greenberg, J. (2015). Broadening the definition of resilience and “reappraising” the use of appetitive motivation. Behavioral and Brain Sciences, 38. https://doi.org/10.1017/s0140525x14001691
Ushioda, E. (2008). Motivation and good language learners. In C. Griffiths (Ed.), Lessons from Good Language Learners (Cambridge Language Teaching Library, pp. 19–34). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511497667.004
Wang, F., & Liu, Y. (2022). Mediating role of resilience in the relationship between English Learners’ Motivation and Well-Being. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.915456